Ти чомусь так різко затихла -
Давай помовчимо.
Хмара кохання над нами зависла
Давай помовчимо.
Дуже важко знайти слова
Між смайликами
Говори як є, старайся словами
Будемо зайчиками.
Та якось вже зовсім не смішно -
Хочеш візьми мене вбий.
Взагалі завжди молодець Т9
Знає краще чого хочеш ти.
Все залежить не тільки від мене -
Багато чого хочу...
Та якщо ти не захочеш далі зі мною... -
Тримати не буду,
Одного мого "хочу" буде мало,
Раптом, хтось стане цікавішим,
Та, поки-що ходи сюди, ходи до мене
Залиш це з розуму зійшовше смайликопадіння.
Не роби такі очі. Стій! Зупинися.
Ти приваблива вдень і вночі.
Все буде добре - на мене дивися
Пісні гарні люблю твої.
Моя стихія, моя стихія,
Це моя стихія:
Стихія вогонь і гаряча кров,
Творити - моя стихія.
Моя стихія,
Твоя стихія:
Вокал чудовий, прекрасні творіння.
Моя стихія,
Твоя стихія -
Це - Moya Stykhiya!
Не перестану з тобою творити
Твій голос подобається
Не догадається ніхто ніколи
Кому присвячується.
- Лежу собі зі своїм маленьким -
Зараз дуже нудно мені.
Втрачаю голову зі звуком новеньким
Не зовсім, не зовсім.
- У тебе від чаю третє око з'явилось
Скажи слово "Тдш!"
- У тебе теж з'явиться, як будеш таким чутливим
Скажи слово "Тдш!"
- Ти всю романтику нам зіпсувала
Мультяшним словом ось цим
Потім ти дуже довго сміялась -
Більше "Фіксики" не дивись.
- Іди спати вже - на роботу рано.
Чи ти забув?
- Я пам'ятаю, та без тебе погано
Знов не засну.
Не піду від тебе, краще - йдемо гуляти
Під дощем,
Убий мене, якщо хочеш спати,
Холодним мечем.
Потрібно щось робити з цим...
Думки в полоні, я не встиг.
Лиш спільний трек мені, як син.
Це безнадійно. Ти - мій цинк.
Мій елемент 12-ої групи,
Звільни себе! Навіщо ці шурупи?
Чому вчіпився я до тебе сам не знаю
Все вийшло саме так, як мало бути.
А-а-а-а! Заплуталось усе - нікому не збагнути:
Чи можна відчувати, не вживаючи отрути.
Що робити - не знаю, але хочу відчути -
Спочатку повинен позбутися шкаралупи.
Ходімо під місяцем. - Чудова ідея
До ранку самого.
Не буду дружиною - я лиш панацея
Для серця страченого.
Таку, як ти, до кінця віку
Чекати готовий.
Ти моя доля до останнього крику, -
Ангел пречудовий.
Моя доля, моя мрія -
Моя стихія.
В твоїх руках тану як свічка.
Ти - Moya Stykhiya!
Втрачаю мову, задивившись в твої
Зелені очі.
Розвела пожежу у моїй душі -
Серце співоче.
Дякую, Ангеле, за те, що ти є
На білому світі.
Кохання, любов - це щастя завжди
Розквітне й в лахмітті.
Так сумно, - ненавиджу це почуття
Давай помовчимо.
Магнітить, притягує твоя краса
Скажи і втечемо.
Кохання це щастя, навіть в неволі,
Навіть, коли гірчить.
Розсипала в віршах свій сум мимоволі -
Голос твій звучить.
Ти завжди поруч зі мною
Уві сні та наяву:
Надихаєш на успіх знову і знову
Одною тобою живу.
Допомагає завзятий твій сміх
Я божеволію
Небесну свою втримати не зміг
І знову тобі кажу:
Приїжджай, не бійся, маленька, -
Будемо друзями.
Викопана тут є криниченька
Надихає сторіччями.
Нам відпочити давно вже час
Від кохання, пристрасті,
Бо ніякі сльози, ніякі слова
Не повернуть її.
В гарячих каміннях черепаху впіймаєм,
Малесенький краб принесу.
Похороним кохання: в листя закопаєм
Минулорічне в лісі зеленому.
Тут я, але тебе немає.
Я божеволію.
Зоря горить - віднесе зігріє
В країну-мрію.
Тому що більше ніхто не вміє
Мріяти вночі - як ти.
Втомлений день надобраніч бажає, -
Ти казку йому розкажи.
Нехай твій сон ангел оберігає -
Без страху і сумніву,
Понад кімнатою кохання літає:
Бажаю - солодкого сну.
Нічого не бійся, моя рідна,
Я поряд - бережу тебе.
І, навіть, між нами велика відстань
Не зможе зупинити мене.
Ніхто і ніколи про це знати не буде
Лиш ти відчуватимеш.
Я тут один, а ти там одна будеш -
Ранок зустрічатимеш.
Я тебе в інших викраду,
Всю красу світу покажу.
Наша зустріч - загадка, мить, -
Не випадковість в думках звучить.
Мені крила подарувала,
Миті кохання в серці зберігала.
Я приречений незгодою світу,
Ти - моя Афродіта. Афродіта.
Буду ніжно гріти, плекати;
Більше ніхто так не вміє кохати.
Буду вірити, жити, чекати -
Раптом - захочеш вночі тікати:
Я тебе чекати буду
Під зорями на криші, не забуду.
А ти береш і відпускаєш, -
Йдеш, мене покидаєш. І всюди:
Закохався у тебе як хлопчик,
Як молодий, зелений пацан!
Кохання стало дуже великим
І ніжним став наш роман.
Я закохався, як дитина -
Малюк у садочку.
Начебто іще з пеленок
По життю йду за тобою.
Як малявка закохався,
Як у восьмому класі школяр.
Я з тобою зустрічався
Лиш у снах, - біля нас був човняр.
Я закохався як чоловік.
Але ні, вони так не кохають! Ні.
Я не бачу для кохання причини
Та любов підняла прапор свій.
Я завжди відчуваю твій настрій,
А ти кажеш - це підвищена чутливість.
Ти взагалі сьогодні хоч що-небудь їла?
- Ти не моя бабуся - відчепись, будь милий.
Я поруч з ноутом, а ти співаєш.
Хоча, до старості забудеш хто є я.
А потім, потім зовсім не згадаєш.
Цілую в лоб - ти тільки трек не видаляй.
Трек: Moya Stykhiya
Альбом: №29 Падає з містка
Автор слів: ©️ Maryna Shyndyruk
Released on: 06.08.2022Створено: 04.01.2022
Трек: Moya Stykhiya
Альбом: №29 Падає з містка
Автор слів: ©️ Maryna Shyndyruk
Released on: 06.08.2022
Створено: 04.01.2022
#MarynaShyndyruk, #Moya_Stykhiya, #29, #MaryShynBand, #АвторськаПісня, #АвторськіТексти, #SMIMOYASTYKHIYA, #moyastykhiya, #тренд, #бренд, #рекомендації #вірші, #віршіукраїнською
#MarynaShyndyruk, #Moya_Stykhiya, #29, #MaryShynBand, #АвторськаПісня, #АвторськіТексти, #SMIMOYASTYKHIYA, #moyastykhiya, #тренд, #бренд, #рекомендації #вірші, #віршіукраїнською
Коментарі
Дописати коментар